Приклад зі змією

Так я чув. Одного разу Будда перебував у Саваттхі, в гаю Джети, в парку Анатхапіндіки.

І в той час у ченця Аріттхи, колишнього мисливця на грифів, виник такий згубний погляд: «Наскільки я розумію Дгамму, якої навчив Будда, ті речі, які Будда називав перешкодами, насправді не здатні перешкодити тому, хто пускається в них». ?

І тоді кілька Монахив, почувши про це, вирушили до ченця Арітти і запитали його: - Чи правда, друже Арітто, що такий згубний погляд виник у тебе?

«Наскільки я розумію Дгамму, якої навчив Будда, ті речі, які Будда називав перешкодами, насправді не здатні перешкодити тому, хто пускається в них».

• Саме так, друзі. Наскільки я розумію Дгамму, якої навчив Будда, ті речі, які Будда називав перешкодами, не здатні перешкодити тому, хто пускається в них.

Тоді ті Монахи, бажаючи відвадити його від цього згубного погляду, стали розпитувати, перепитувати, тиснути [на нього] так: - Не кажи так, друже Аріттха.

Не виставляй у хибному світлі Будду, оскільки це не гарно - виставляти в хибному світлі Будду.

Будда не сказав би так. Багатьма способами, друже, Будда пояснював, яким чином речі, що перешкоджають, є перешкодами, а також те, як вони здатні перешкодити тому, хто пускається в них.

Будда стверджував, що чуттєві задоволення приносять мало задоволення, багато страждання та розпачу, а небезпека в них і того більше.

Порівнюючи чуттєві задоволеня з

• зі скелетом…
• зі шматком м’яса…
• з трав’яним смолоскипом…
• з ямою вугілля…
• зі сном…
• із запозиченими речами…
• із плодами дерева…
• із сокирою різника та колодою…
• із мечами й списами…
• зі зміїною головою.

Будда стверджував, що чуттєві задоволення приносять мало задоволення, багато страждань та розпачу, а небезпека в них ще більша…

І хоча Монахи розпитували, перепитували, тиснули, чернець Аріттха, колишній мисливець на грифів, усе ще вперто тримався цього згубного погляду і продовжував наполягати на ньому.

Оскільки Монахи не змогли відвадити його від цього згубного погляду, вони вирушили до Будди, і, вклонившись йому, сіли поруч і розповіли про все, що трапилося, додавши: - Шановний, оскільки ми не змогли відвадити ченця Аріттху, колишнього мисливця на грифів, від цього згубного погляду, ми повідомили про цю справу Будду.

Тоді Будда звернувся до якогось ченця так: - Ну ж бо, монах. Від мого імені скажи ченцеві Аріттсі, колишньому мисливцеві на грифів, що Учитель кличе його.

• Так, шановний, - відповів той, вирушив до ченця Аріттхи і сказав йому: «Учитель кличе тебе, друже Аріттха».

«Так, друже», - відповів той, вирушив до Будди і, вклонившись йому, сів поруч. Будда запитав його:

Чи правда, Аріттхо, що такий згубний погляд виник у тобі: «Наскільки я розумію Дгамму, якої навчив Будда, ті речі, які Будда називав перешкодами, не здатні перешкодити тому, хто пускається в них»?

Саме так, шановний. Наскільки я розумію Дгамму, якої навчив Будда, ті речі, які Будда називав перешкодами, не здатні перешкодити тому, хто пускається в них.

Дурна ти людина, хто ж повідав тобі, що я навчав Дгамми саме так?

Дурна ти людина, хіба не пояснював я, яким чином перешкоджаючі речі є перешкодами, а також те, як вони здатні перешкодити тому, хто пускається в них?

Я стверджував, що чуттєві задоволення приносять мало задоволення, багато страждання і відчаю, а небезпека в них і того більше.

Порівнюючи чуттєві задоволеня з

• зі скелетом…
• зі шматком м’яса…
• з трав’яним смолоскипом…
• з ямою вугілля…
• зі сном…
• із запозиченими речами…
• із плодами дерева…
• із сокирою різника та колодою…
• із мечами й списами…
• зі зміїною головою.

Я стверджував, що чуттєві задоволення приносять мало задоволення, багато страждань та розпачу, а небезпека в них ще й більша.

Але ти, дурна людина, своїм неправильним розумінням [Дхамми] виставив нас у хибному світлі, заподіяв шкоду самому собі і накопичив багато неблагих заслуг. Це призведе до шкоди для тебе і твого страждання на довгий час.

Потім Будда звернувся до Монахив так:

• Як ви думаєте, Монахи? Чи запалив хоч іскру мудрості в цій Дгаммі та Вінаї цей монах Аріттха, колишній мисливець на грифів?

• Хіба він міг, шановний?

Коли було сказано так, монах Аріттха, колишній мисливець на грифів, замовк, зніяковів, сидів з опущеними плечима і пониклою головою, похмурий, без відповіді.

Відзначивши це, Будда сказав йому:

• Дурна ти людина, тебе запам’ятають через твій згубний погляд. А тепер я розпитаю Монахив на цю тему.

Тоді Будда звернувся до Монахив так:

• Монахи, чи так само ви розумієте Дгамму, якої я навчив, як і цей чернець Аріттха, колишній мисливець на грифів, котрий через своє неправильне розуміння виставляє нас у хибному світлі, заподіює шкоду самому собі та накопичує багато неблагих заслуг?

• Ні, шановний. Адже багатьма способами Будда пояснював, яким чином речі, що перешкоджають, є перешкодами… Будда стверджував, що чуттєві задоволення приносять мало задоволення, багато страждання і відчаю, а небезпека в них і того більше. Порівнянням чуттєвих задоволень зі скелетом… зі зміїною головою Будда стверджував, що чуттєві задоволення приносять мало задоволення, багато страждання і відчаю, а небезпека в них і того більше.

• Добре, Монахи. Добре, що ви так розумієте Дгамму, якої я навчив. Адже багатьма способами я пояснював… яка небезпека в них і того більше.

Я стверджував, що чуттєві задоволення приносять мало задоволення, багато страждання і відчаю, а небезпека в них і того більше.

Але цей монах Аріттха, колишній мисливець на грифів, через своє неправильне розуміння виставляє нас у хибному світлі, завдає шкоди самому собі й накопичує багато неблагих заслуг.

Це призведе до шкоди для нього і його страждання на довгий час.

Монахи, не може бути такого, щоб будь-хто пускався в чуттєві задоволення, не маючи при цьому чуттєвих бажань, сприйняття чуттєвого бажання, думок чуттєвого бажання.

Монахи, буває так, що якісь дурні люди вивчають Дхамму - бесіди, розповіді у вірші та прозу, пояснення, строфи, вигуки, цитати, історії народження, дивовижні випадки, запитання і відповіді.

Вивчивши Дхамму, вони не намагаються з’ясувати сенс цих Дхамм мудрістю.

Не з’ясувавши сенсу цих Дхамм мудрістю, вони за допомогою міркування не приходять до згоди з ними.

Замість цього вони вивчають Дхамму, тільки щоб критикувати інших і перемагати в суперечках.

Вони не відчувають блага, заради якого вони вивчили Дхамму.

Їхнє неправильне розуміння цих Дгамм веде до їхньої шкоди і страждань на довгий час.

Чому? Через неправильне розуміння цих Дхамм.

Уявіть, як якби людині була потрібна змія, вона б шукала змію, блукала в пошуках змії.

Вона б побачила велику змію і схопила її за кільця або за хвіст.

Змія, розвернувшись, вкусила б його за долоню, або за руку, або за іншу частину тіла, через що він би зустрівся зі смертю або смертельними стражданнями. І чому?

Через те, що вони неправильно схопили змію. ?

Точно так само буває так, що якісь дурні люди вивчають Дхамму…

Їхнє неправильне розуміння цих Дхамм призводить до їхньої шкоди і страждань на довгий час.

Чому? Через не правильне осмислення вчень.

Буває так, Монахи, що певні представники клану вивчають Дхамму - бесіди, розповіді у вірші та прозі, пояснення, строфи, спонтанні вигуки, цитати, історії народження, дивовижні випадки, запитання і відповіді.

Вивчивши Дхамму, вони вивчають сенс цих навчань мудрістю.

З’ясовуючи сенс цих Дгам мудрістю, вони за допомогою роздумів приходять до згоди з ними.

Вони не вивчають Дхамму, щоб критикувати інших і перемагати в суперечках.

Вони відчувають благо, заради якого вони вивчили Дхамму.

Ці Дгамми, будучи правильно схоплені/осмисленні ними, призведуть до їхнього благополуччя і щастя на довгий час.

І чому? Завдяки правильному осмисленню вчень.

Уявіть, як якби людині була потрібна змія, вона б шукала змію, блукала в пошуках змії.

Вона б побачила велику змію і правильно зловила її рогатиною.

Зробивши так, людина би правильно вхопила її за шию. І тоді, скільки б змія не обвивала своїми кільцями його долоню, руку чи інші частини тіла, через це він би не зустрів смерть або смертельні страждання.

І чому? Через те що правильно схопив/осмилсив змію.

Так само деякі представники клану вивчають Дхамму… призведуть до їхнього благополуччя і щастя на довгий час. І чому? Через правильне розуміння цих Дгамм.

Тому, Монахи, коли ви розумієте сенс моїх тверджень, то так вам і слід це запам’ятати.

Але коли ви не розумієте сенсу моїх тверджень, то запитайте про це або мене, або тих Монахив, які мудрі.

Монахи, я покажу вам те, як Дхамма схожа на пліт, призначення якого в тому, щоб переплисти, а не в тому, щоб чіплятися.

Слухайте уважно, я буду говорити.

• Так, шановний, - відповіли Монахи.

Будда сказав:

• Монахи, уявіть, як якби людина протягом подорожі побачила б великий простір, вкритий водою. Близький берег був би небезпечним і страшним, а дальній берег був би рятівним, що не несе страху.

Однак не було б ні порома, ні моста, щоб дістатися до далекого берега.

Думка прийшла б до нього: «Ось великий простір, вкритий водою. Ближній берег небезпечний і лякаючий, а дальній берег рятівний, що не несе страху.»

Що, якщо я зберу траву, хмиз, гілки та листя й, зв’язавши все це разом, зроблю пліт і за допомогою плота доберуся цілим і неушкодженим до далекого берега, докладаючи зусиль своїми руками і ногами?»

І потім та людина, зібравши траву, хмиз, гілки та листя і, зв’язавши все це разом, спорудила пліт і за допомогою плота дісталася б цілим і неушкодженим далекого берега, прикладаючи зусилля своїми руками та ногами.

Перебравшись і прибувши на дальній берег, вона подумала би:

«Цей пліт був вельми корисним для мене, адже за допомогою нього я добрався цілим і неушкодженим до далекого берега, прикладаючи зусилля своїми руками та ногами. Чому б мені не прикріпити цей пліт на голову або звалити на плече і піти, куди мені заманеться?»

• Як ви думаєте, Монахи, чинячи так, чинила б ця людина так, як і треба чинити з тим плотом?

• Ні, шановний.

• І що потрібно було б зробити цій людині, щоб вчинити так, як і слід було б вчинити з плотом?

Ось, Монахи, коли ця людина перебралася і прибула на далекий берег, подумала б: «Цей пліт був вельми корисним для мене, адже за допомогою нього я дістався цілим і неушкодженим до далекого берега, докладаючи зусиль своїми руками й ногами… Чому б мені не витягти його на суходіл або не залишити плавати у воді, а потім піти, куди мені заманеться?»

Монахи, зробивши це, він вчинив би так, як і слід було вчинити з плотом.

Так само я показав вам, як Дхамма схожа на пліт, призначення якого в тому, щоб переплисти, а не в тому, щоб чіплятися. Монахи, коли ви знаєте те, як Дгамма схожа на пліт, то ви мусите будете потім залишити навіть Дгамму, що вже казати про речі, протилежні Дгаммам. Монахи, є ці шість позицій для поглядів. Які шість?

Ось, Монахи, ненавчена пересічна людина, яка не поважає Шляхетних, невміла і нетренована в Дгаммі, яка не поважає чистих людей, невміла і нетренована в Дгаммі, вважає матеріальну форму такою:

«Це моє, я такий, це моє Я». ?

Він вважає почуття таким: «Це моє, я такий, це моє Я».

Він вважає сприйняття таким: «Це моє, я такий, це моє Я».

Він вважає формації такими: «Це моє, я такий, це моє Я»

Він вважає видиме, чутне, відчутне, відчуване, пізнаване, зустрінуте, шукане, обмірковане свідомістю таким: «Це моє, я такий, це моє Я». ?

А щодо такого підґрунтя для поглядів: «Космос і «я» — це одне й те саме. Після смерті я стану тим, що є постійним, вічним, безсмертним, нетлінним і існуватиме вічно-вічно». Це і погляд, і основа для поглядів. ?
Вони також розглядають це як: «Це моє, я є цим, це моє «я».

Монахи, добре навчений благородний учень, який поважає Благородних, умілий і тренований у Дгаммі, який поважає чистих людей, умілий і тренований у Дгаммі -

вважає матеріальну форму такою: «Це не моє. Я не такий. Це не моє Я».

Він вважає почуття таким: «Це не моє. Я не такий. Це не моє Я».

Він вважає сприйняття таким: «Це не моє. Я не такий. Це не моє Я».

Він вважає формації такими: «Це не моє. Я не такий. Це не моє Я».

Він вважає видиме, чутне, відчутне, пізнаване, зустрінуте, шукане, обмірковане свідомістю таким: «Це не моє. Я не такий. Це не моє Я».

А щодо такого підґрунтя для поглядів: «Космос і «я» — це одне й те саме. Після смерті я стану тим, що є постійним, вічним, безсмертним, нетлінним і існуватиме вічно-вічно». ?
Вони також розглядають це як: «Це не моє, я не є цим, це не моє «я».

Спостерігаючи таким чином, він не хвилюється про те, чого не існує.

Коли було сказано так, один монах звернувся до Будди: - Шановний, чи може бути тривога за те, чого не існує зовнішньо? ?

• Може, монах, - сказав Будда. - Ось, монах, якась людина думає так: «Ох, у мене це було! Ох, у мене більше цього немає! Ох, воно може бути моїм, але я не отримую цього!»

Вона сумує, горює, ридає, б’є себе в груди, божеволіє.

Ось яким чином може бути тривога про те, чого не існує зовнішньо.

• Але, шановний, чи може не бути тривога за те, чого не існує зовнішньо?

• Може, монах, - сказав Будда. - Ось, монах, якась людина не думає так: «Ох, у мене це було! Ох, у мене більше цього немає! Ох, воно може бути моїм, але я не отримую цього!» І тоді вона не засмучується, не горює, не ридає, не б’є себе в груди, не божеволіє. Ось яким чином може не бути тривоги за те, чого не існує зовні.

• Але, шановний, чи може бути тривога за те, чого не існує внутрішньо?

• Може, монах, - сказав Будда. - Ось, монах, якась людина має такий погляд: «Космос і «я» — це одне й те саме. Після смерті я стану тим, що є постійним, вічним, безсмертним, нетлінним і існуватиме вічно-вічно».

І ось ця людина чує, як Татгагата або учень Татгагати навчають Дгамми заради знищення всіх підґрунть для поглядів, всіх рішучостей, одержимостей, прихильностей, прихованих схильностей заради заспокоєння всіх формацій, заради залишення всіх прихильностей, заради знищення спраги, заради безпристрасности, припинення, ніббани.

Вона думає так: «Так виходить, що я буду знищений! Так виходить, що я зникну! Так виходить, що я перестану існувати!»

Вона засмучується, горює, ридає, б’є себе в груди, божеволіє.

Ось яким чином може бути тривога за те, чого не існує внутрішньо.

• Але, шановний, чи може не бути тривога за те, чого не існує внутрішньо?

• Може, монах, - сказав Будда. - Ось, монах, якась людина не має погляду:

«Космос і «я» — це одне й те саме. Після смерті я стану тим, що є постійним, вічним, безсмертним, нетлінним і існуватиме вічно-вічно».

І ось вона чує, як Татгагата або учень Татгагати навчають Дгамми заради знищення всіх підґрунть для поглядів, всіх рішучостей, одержимостей, прихильностей, прихованих схильностей заради заспокоєння всіх формацій, заради залишення всіх прихильностей, заради знищення спраги, заради безпристрасности, припинення, ніббани.

Вона не думає так: «Так виходить, що я буду знищений! Так виходить, що я зникну! Так виходить, що я перестану існувати!» Вона не засмучується, не горює, не ридає, не б’є себе в груди, не стає збожеволілою.

Ось яким чином може не бути тривоги за те, чого не існує внутрішньо.

Монахи, було б добре знайти таке набуття, яке було б постійним, незмінним, вічним, не схильним до змін і могло б тривати стільки, скільки триває вічність.

Але чи бачите ви якесь подібне набуття, а монахи?

• Ні, шановний.

• Добре, Монахи! Я теж не бачу якогось набуття, яке було б постійним, незмінним, вічним, не схильним до змін і могло б тривати стільки, скільки триває вічність.

Монахи, було б добре причепитися до такої доктрини про Я, яка б не породжувала б смутку, стогону, болю, горя і відчаю в тому, хто чіпляється до неї.

Але чи бачите ви якусь подібну доктрину про Я?

• Ні, шановний.

• Добре, Монахи! Я теж не бачу будь-якої доктрини про Я, яка не породжувала б печалі, стогони, болю, горя і відчаю в тому, хто чіпляється до неї…

Монахи, було б добре роздобути підґрунтя для поглядів, яке б не породжувало би смутку, стогону, болю, горя і відчаю в тому, хто роздобуває його як підтримку.

Але чи бачите ви якесь подібне підґрунтя для поглядів, Монахи?

• Ні, шановний.

• Добре, Монахи! Я теж не бачу будь-якого підґрунтя для поглядів, які би не породжували б печалі, стогони, болю, горя і відчаю в тому, хто дістає її як підтримку.

Монахи, коли є Я, чи є у мене в цьому випадку те, що належить моєму Я?

• Так, Високоповажний.

• Або, коли є те, що належить моєму Я, чи є в цьому випадку у мене моє Я?

• Так, шановний.

• Монахи, оскільки Я і «те, що належить Я» не осягаються як реальне і дійсне, то чи не є тоді дурним підґрунтям для поглядів:

«Космос і «я» — це одне й те саме. Після смерті я стану тим, що є постійним, вічним, безсмертним, нетлінним і існуватиме вічно-вічно».

• Як може бути інакше, шановний? Поза сумнівами, це цілком і абсолютно дурне вчення.

• Як ви думаєте, Монахи? Матеріальна форма постійна чи непостійна?

• Непостійна, шановний.

• А те, що непостійне, є стражданням чи щастям?

• Стражданням, шановний.

• І чи личить вважати непостійне, таке, що є стражданням, схильне до змін, таким: «Це моє. Я такий. Це моє Я»?

• Ні, шановний.

• Як ви думаєте, Монахи? Почуття постійне чи непостійне? Сприйняття постійне чи непостійне? Формації постійні чи непостійні? Свідомість постійна чи непостійна?

• Непостійні, шановний.

• А те, що непостійно, є стражданням чи щастям?

• Стражданням, шановний.

• І чи личить вважати непостійне, таке, що є стражданням, схильне до змін, таким: «Це моє. Я такий. Це моє Я»?

• Ні, шановний.

Тому, Монахи, будь-яку матеріальну форму - минулу, майбутню чи теперішню; внутрішню чи зовнішню; грубу чи витончену; посередню чи чудову; далеку чи близьку - будь-яку матеріальну форму слід бачити правильною мудрістю відповідно до дійсності так: «Це не моє. Я не такий. Це не моє Я».

Будь-яке почуття… Будь-яке сприйняття… Будь-які формації… Будь-яка свідомість - минула, майбутня чи теперішня; внутрішня чи зовнішня; груба чи витончена; посередня чи чудова; далека чи близька - всяку свідомість треба бачити правильною мудрістю відповідно до дійсності так: «Це не моє. Я не такий. Це не моє Я».

Бачачи так, Монахи, добре навчений благородний учень втрачає зачарованість матеріальною формою, відчуттям, сприйняттям, формаціями, сонанням.

Втративши зачарованість, він стає безпристрасним.

Через безпристрасність його розум звільнений.

Коли він звільнений, приходить знання: «Він звільнений».

Вона розуміє: «Народження знищено, святе життя прожито, зроблено те, що слід було зробити, не буде більше появи в будь-якому стані існування».

Такий, Монахи, той монах, поперечина якого скинута, чий рів наповнений, колону вирвано, у кого немає засува, - Шляхетний із приспущеним прапором, зі скинутим вантажем, неоплутаний.

І яким чином монах є тим, чия поперечина скинута? ?

Ось, чернець відкинув незнання, зрубав під корінь, зробив подібним до обрубка пальми, поклав йому кінець, так що воно більше не зможе виникнути в майбутньому. Ось яким чином монах є тим, чия поперечина скинута.

І яким чином монах є тим, чий рів наповнений?

Ось монах відкинув круговерть народжень, що призводить до нового існування, зрубав під корінь, зробив подібною до обрубка пальми, поклав їй край, так що вона більше не зможе виникнути в майбутньому.

Ось яким чином монах є тим, чий рів наповнений.

І яким чином монах є тим, чия колона вирвана? ?

Ось монах відкинув спрагу, зрубав під корінь, зробив подібною до обрубка пальми, поклав їй кінець, так що вона більше не зможе виникнути в майбутньому.

Ось яким чином монах є тим, чия колона вирвана.

І яким чином монах є тим, хто вільний від пут? ?

Ось монах відкинув п’ять нижчих пут, зрубав під корінь, зробив подібними до обрубка пальми, поклав їм кінець, так що вони більше не зможуть виникнути в майбутньому.

Ось яким чином монах є тим, хто вільний від пут.

І яким чином монах є Шляхетним із приспущеним прапором, зі скинутим вантажем, неоплутаним??

Ось монах відкинув зарозумілість - «я є», зрубав під корінь, зробив подібним до обрубка пальми, поклав йому кінець, так що воно більше не зможе виникнути в майбутньому.

Ось яким чином монах є Шляхетним із приспущеним прапором, зі скинутим вантажем, неоплутаним.

Коли розум монаха звільнився таким чином, боги, разом з Індрою, Божеством та Прабатьком, як би вони не шукали, не зможуть знайти - «Це є основою свідомості того, хто досяг і є Просвітленим». ?

ому так? Тому що, як я кажу, навіть у цьому самому житті того хто досяг і є Просвітленим не можна знайти ?

Коли я кажу так, Монахи, коли так проголошую, мене хибно, помилково, неправдиво, безпідставно витлумачують деякі жерці й пустельники, які кажуть так:

«Пустельник Готама збиває зі шляху. Він вчить анігіляції, знищення, не існування існуючої істоти.»

Але я не такий, я не проголошую так, тому мене хибно, неправдиво, безпідставно витлумачують деякі жерці й пустельники які кажуть так: «Пустельник Готама збиває зі шляху. Він вчить анігіляції, знищенню, не існування існуючої істоти.»

Як колись, так і зараз, Монахи, я описую страждання і навчаю припинення страждання.

• І якщо інші ображають, висміюють, лають, мучать Просвітленого за це, він не відчуває ні роздратування, ні гіркоти, ні зневіри з цього приводу.

• І якщо інші вихваляють, поважають, шанують і шанують Просвітленого за це, то він не відчуває ні радості, ні щастя, ні радості з цього приводу.

• І якщо інші вихваляють, поважають, шанують і шанують Просвітленого за це, то з цього приводу він думає так: «Вони висловлюють мені таку прислугу щодо того, що вже було повністю зрозуміло».

• Тому, Монахи, якщо інші ображають, лають, висміюють, лають, мучать вас, з цього приводу вам також не слід відчувати ні роздратування, ні гіркоти, ні зневіри.

• І якщо інші вихваляють, поважають, шанують і шанують вас, з цього приводу вам слід думати так: «Вони висловлюють нам таку прихильність по відношенню до того, що вже було повністю зрозуміло».

Тому, Монахи, те, що не є вашим, - відпустіть це. Коли ви відпустили, це призведе до вашого благополуччя і щастя на довгий час.

І що не є вашим?

• Матеріальна форма не є вашою - відпустіть її. Коли ви відпустили її, це призведе до вашого благополуччя і щастя на довгий час.
• Почуття… Коли ви відпустили його, це призведе до вашого благополуччя і щастя на довгий час.
• Сприйняття … Коли ви відпустили його, це призведе до вашого благополуччя і щастя на довгий час.
• Формації… Коли ви відпустили їх, це призведе до вашого благополуччя і щастя на довгий час.
• Свідомість не є вашою - відпустіть її. Коли ви відпустили її, це призведе до вашого благополуччя і щастя на довгий час.

Як ви думаєте, Монахи? Якби люди збирали, або спалювали, або робили що забажають із цими травою, гілками, хмизом і листям у цьому гаю Джети, чи могли б ви подумати так: «Це нас ці люди збирають, спалюють, роблять що забажають!»?

• Ні, шановний. І чому? Тому що все це не є нашим Я і не є тим, що належить нашому Я.

• Точно так само, Монахи, все те, що не є вашим, - відпустіть це. Коли ви відпустили, це призведе до вашого благополуччя і щастя на довгий час.

І що не є вашим?

• Матеріальна форма …
• Почуття …
• Сприйняття …
• Формації …
• Свідомість …

У цьому вченні, так добре викладеному, ті монахи, які позбулися п’яти нижчих пут, всі перероджуються мимовільно. Там вони досягають повного звільнення і не повернуться з того світу.

У цьому вченні, так добре викладеному, ті монахи, які, позбувшись трьох пут та послабивши жадібність, ненависть і оману, всі є «одноразовими поверненнями». Вони повертаються до цього світу лише один раз, а потім покладають край стражданням. …

У цьому так добре поясненому вченні ті монахи, які покінчили з трьома путами, всі є вхідними у потік, не схильні до переродження у підземному світі, призначені для пробудження. …

У цьому так добре поясненому вченні ті монахи, які є послідовниками вчення або послідовниками віри, всі призначені для пробудження. ?

Вчення, так добре пояснене мною, є чітким, відкритим, осяйним і позбавленим суперечностей. У цьому так добре поясненому вченні ті, хто має певний ступінь віри та любові до мене, всі прямують до райського життя»

Так сказав Будда. Монахи були задоволені й захопилися словами Будди.