Мадджхіма Нікая 22 Приклад зі змією


Так я чув. Одного разу Благословенний перебував у Саваттхі, в гаю Джети, в парку Анатхапіндіки.

І в той час у ченця Аріттхі, колишнього мисливця на грифів, виник такий згубний погляд: «Наскільки я розумію Дгамму, якої навчив Благословенний, ті речі, які Благословенний називав перешкодами, насправді не здатні перешкодити тому, хто пускається в них».

І тоді кілька ченців, почувши про це, вирушили до ченця Арітти і запитали його: - Чи правда, друже Арітто, що такий згубний погляд виник у тебе? «Наскільки я розумію Дгамму, якої навчив Благословенний, ті речі, які Благословенний називав перешкодами, насправді не здатні перешкодити тому, хто пускається в них».

  • Саме так, друзі. Наскільки я розумію Дгамму, якої навчив Благословенний, ті речі, які Благословенний називав перешкодами, не здатні перешкодити тому, хто пускається в них.

Тоді ті ченці, бажаючи відвадити його від цього згубного погляду, стали розпитувати, перепитувати, тиснути [на нього] так: - Не кажи так, друже Аріттха. Не виставляй у хибному світлі Благословенного, оскільки це не милостиво - виставляти в хибному світлі Благословенного. Благословенний не сказав би так. Багатьма способами, друже, Благословенний пояснював, яким чином речі, що перешкоджають, є перешкодами, а також те, як вони здатні перешкодити тому, хто пускається в них. Благословенний стверджував, що чуттєві задоволення приносять мало задоволення, багато страждання і відчаю, а небезпека в них і того більше. Порівнянням чуттєвих задоволень зі скелетом… зі шматком м’яса… з трав’яним смолоскипом… з ямою вугілля… зі сном… із запозиченими речами… із плодами дерева… із сокирою різника та колодою… із мечами й списами… зі зміїною головою Благословенний стверджував, що чуттєві задоволення приносять мало задоволення, багато страждань та розпачу, а небезпека в них ще більша…

І хоча ченці розпитували, перепитували, тиснули так, чернець Аріттха, колишній мисливець на грифів, усе ще вперто тримався цього згубного погляду і продовжував наполягати на ньому.

Оскільки ченці не змогли відвадити його від цього згубного погляду, вони вирушили до Благословенного, і, вклонившись йому, сіли поруч і розповіли про все, що трапилося, додавши: - Шановний, оскільки ми не змогли відвадити ченця Аріттху, колишнього мисливця на грифів, від цього згубного погляду, ми повідомили про цю справу Благословенному.

Тоді Благословенний звернувся до якогось ченця так: - Ну ж бо, монах. Від мого імені скажи ченцеві Аріттхе, колишньому мисливцеві на грифів, що Учитель кличе його.

  • Так, шановний, - відповів той, вирушив до ченця Аріттхе і сказав йому: «Учитель кличе тебе, друже Аріттха».

«Так, друже», - відповів той, вирушив до Благословенного і, вклонившись йому, сів поруч. Благословенний запитав його:

  • Чи правда, Аріттха, що такий згубний погляд виник у тобі: «Наскільки я розумію Дгамму, якої навчив Благословенний, ті речі, які Благословенний називав перешкодами, не здатні перешкодити тому, хто пускається в них»?

  • Саме так, шановний. Наскільки я розумію Дгамму, якої навчив Благословенний, ті речі, які Благословенний називав перешкодами, не здатні перешкодити тому, хто пускається в них.

  • Дурна ти людина, хто ж повідав тобі, що я навчав Дгамми саме так? Дурна ти людина, хіба не пояснював я, яким чином перешкоджаючі речі є перешкодами, а також те, як вони здатні перешкодити тому, хто пускається в них? Я стверджував, що чуттєві задоволення приносять мало задоволення, багато страждання і відчаю, а небезпека в них і того більше. Порівнянням чуттєвих задоволень зі скелетом… зі шматком м’яса… із трав’яним смолоскипом… з ямою вугілля… зі сном… із запозиченими речами… із плодами дерева… із сокирою різника та колодою… із мечами й списами… зі зміїною головою я стверджував, що чуттєві задоволення приносять мало задоволення, багато страждань та розпачу, а небезпека в них ще й більша. Але ти, дурна людина, своїм неправильним схопленням [Дхамми] виставив нас у хибному світлі, заподіяв шкоду самому собі і накопичив багато неблагих заслуг. Це призведе до шкоди для тебе і твого страждання на довгий час.

Потім Благословенний звернувся до ченців так: - Як ви думаєте, ченці? Чи запалив хоч іскру мудрості в цій Дгаммі та Вінаї цей монах Аріттха, колишній мисливець на грифів?

  • Хіба він міг, шановний? Коли було сказано так, монах Аріттха, колишній мисливець на грифів, замовк, зніяковів, сидів з опущеними плечима і пониклою головою, похмурий, без відповіді.

Відзначивши це, Благословенний сказав йому:- Дурна ти людина, тебе запам’ятають через твій згубний погляд. А тепер я розпитаю ченців на цю тему.

Тоді Благословенний звернувся до ченців так: - Ченці, чи так само ви розумієте Дгамму, якої я навчив, як і цей чернець Аріттха, колишній мисливець на грифів, котрий через своє неправильне схоплення виставляє нас у хибному світлі, заподіює шкоду самому собі та накопичує багато неблагих заслуг?

  • Ні, шановний. Адже багатьма способами Благословенний пояснював, яким чином речі, що перешкоджають, є перешкодами… Благословенний стверджував, що чуттєві задоволення приносять мало задоволення, багато страждання і відчаю, а небезпека в них і того більше. Порівнянням чуттєвих задоволень зі скелетом… зі зміїною головою Благословенний стверджував, що чуттєві задоволення приносять мало задоволення, багато страждання і відчаю, а небезпека в них і того більше.

  • Добре, ченці. Добре, що ви так розумієте Дгамму, якої я навчив. Адже багатьма способами я пояснював… небезпека в них і того більше.

Я стверджував, що чуттєві задоволення приносять мало задоволення, багато страждання і відчаю, а небезпека в них і того більше. Але цей монах Аріттха, колишній мисливець на грифів, через своє неправильне схоплення виставляє нас у хибному світлі, завдає шкоди самому собі й накопичує багато неблагих заслуг. Це призведе до шкоди для нього і його страждання на довгий час. Ченці, не може бути такого, щоб будь-хто пускався в чуттєві задоволення, не маючи при цьому чуттєвих бажань, сприйняття чуттєвого бажання, думок чуттєвого бажання.

Ченці, буває так, що якісь дурні люди вивчають Дхамму - бесіди, розповіді у вірші та прозі, пояснення, строфи, спонтанні вигуки, цитати, історії народження, дивовижні випадки, запитання і відповіді. Вивчивши Дхамму, вони не намагаються з’ясувати сенс цих Дхамм мудрістю. Не з’ясувавши сенсу цих Дхамм мудрістю, вони за допомогою міркування не приходять до згоди з ними. Замість цього вони вивчають Дхамму, тільки щоб критикувати інших і перемагати в суперечках. Вони не відчувають блага, заради якого вони вивчили Дхамму. Їхнє неправильне схоплення цих Дгамм веде до їхньої шкоди і страждань на довгий час. Чому? Через неправильне схоплення цих Дхамм.

Уявіть, як якби людині була потрібна змія, вона б шукала змію, блукала в пошуках змії. Вона б побачила велику змію і схопила її за кільця або за хвіст. Змія, розвернувшись, вкусила б його за долоню, або за руку, або за іншу частину тіла, через що він би зустрівся зі смертю або смертельними стражданнями. І чому? Через неправильне схоплення змії.

Точно так само буває так, що якісь дурні люди вивчають Дхамму… Їхнє неправильне схоплення цих Дхамм призводить до їхньої шкоди і страждань на довгий час. Чому? Через неправильне схоплення цих Дгамм.

Буває так, ченці, що певні представники клану вивчають Дхамму - бесіди, розповіді у вірші та прозі, пояснення, строфи, спонтанні вигуки, цитати, історії народження, дивовижні випадки, запитання і відповіді. Вивчивши Дхамму, вони вивчають сенс цих навчань мудрістю. З’ясовуючи сенс цих Дгам мудрістю, вони за допомогою роздумів приходять до згоди з ними. Вони не вивчають Дхамму, щоб критикувати інших і перемагати в суперечках. Вони відчувають благо, заради якого вони вивчили Дхамму. Ці Дгамми, будучи правильно схоплені ними, призведуть до їхнього благополуччя і щастя на довгий час. І чому? Через правильне схоплювання цих Дгамм.

Уявіть, як якби людині була потрібна змія, вона б шукала змію, блукала в пошуках змії. Вона б побачила велику змію і правильно зловила її рогатиною. Зробивши так, він би правильно вхопив її за шию. І тоді, скільки б змія не обвивала своїми кільцями його долоню, руку чи інші частини тіла, через це він би не зустрів смерть або смертельні страждання. І чому? Через правильне схоплення змії.

Так само деякі представники клану вивчають Дхамму… призведуть до їхнього благополуччя і щастя на довгий час. І чому? Через правильне схоплення цих Дгамм.

Тому, ченці, коли ви розумієте сенс моїх тверджень, то так вам і слід це запам’ятати. Але коли ви не розумієте сенсу моїх тверджень, то запитайте про це або мене, або тих ченців, які мудрі.

Ченці, я покажу вам те, як Дхамма схожа на пліт, призначення якого в тому, щоб переплисти, а не в тому, щоб чіплятися. Слухайте уважно, я буду говорити.

  • Так, шановний, - відповіли ченці. Благословенний сказав:

  • Ченці, уявіть, як якби людина протягом подорожі побачила б великий простір, вкритий водою. Близький берег був би небезпечним і страшним, а дальній берег був би рятівним, що не несе страху. Однак не було б ні порома, ні моста, щоб дістатися до далекого берега. Думка прийшла б до нього: «Ось великий простір, вкритий водою. Ближній берег небезпечний і лякаючий, а дальній берег рятівний, що не несе страху. Однак немає ні порома, ні моста, щоб дістатися до далекого берега. Що, якщо я зберу траву, хмиз, гілки та листя і, зв’язавши все це разом, [споруджу] пліт і за допомогою плота доберуся цілим і неушкодженим до далекого берега, докладаючи зусиль своїми руками і ногами?» І потім та людина, зібравши траву, хмиз, гілки та листя і, зв’язавши все це разом, [спорудила] пліт і за допомогою плота дісталася б цілим і неушкодженим далекого берега, прикладаючи зусилля своїми руками та ногами. Перебравшись і прибувши на дальній берег, вона подумала би: «Цей пліт був вельми корисним для мене, адже за допомогою нього я добрався цілим і неушкодженим до далекого берега, прикладаючи зусилля своїми руками та ногами. Чому б мені не прикріпити цей пліт на голову або звалити на плече і піти, куди мені заманеться?»

Як ви думаєте, ченці, чинячи так, чинила б ця людина так, як і треба чинити з тим плотом?

-Ні, шановний.»

  • І що потрібно було б зробити цій людині, щоб вчинити так, як і слід було б вчинити з плотом? Ось, ченці, коли ця людина перебралася і прибула на далекий берег, подумала б: «Цей пліт був вельми корисним для мене, адже за допомогою нього я дістався цілим і неушкодженим до далекого берега, докладаючи зусиль своїми руками й ногами… Чому б мені не витягти його на суходіл або не залишити плавати у воді, а потім піти, куди мені заманеться?» Ченці, зробивши це, він вчинив би так, як і слід було вчинити з плотом.

Так само я показав вам, як Дхамма схожа на пліт, призначення якого в тому, щоб переплисти, а не в тому, щоб чіплятися. Ченці, коли ви знаєте те, як Дгамма схожа на пліт, то ви мусите будете потім залишити навіть Дгамми, що вже казати про речі, протилежні Дгаммам. Ченці, є ці шість позицій для поглядів. Які шість? Ось, ченці, ненавчена пересічна людина, яка не поважає Шляхетних, невміла і нетренована в їхній Дгаммі, яка не поважає чистих людей, невміла і нетренована в їхній Дгаммі, вважає матеріальну форму такою: «Це моє, я такий, це моє Я». Він вважає почуття таким: «Це моє, я такий, це моє Я». Він вважає сприйняття таким: «Це моє, я такий, це моє Я». Він вважає формації такими: «Це моє, я такий, це моє Я» Він вважає видиме, чутне, відчутне, відчуване, пізнаване, зустрінуте, шукане, обмірковане свідомістю таким: «Це моє, я такий, це моє Я». І цю позицію для поглядів - «Те, що є світом, - є [моїм] Я. Після смерті я буду постійним, незмінним, вічним, не схильним до змін. Я перебуватиму так протягом вічності» - він теж вважає такою: »Це моє, я такий, це моє Я»

Ченці, добре навчений благородний учень, який поважає Благородних, умілий і тренований у їхній Дгаммі, який поважає чистих людей, умілий і тренований у їхній Дгаммі, - вважає матеріальну форму такою: «Це не моє. Я не такий. Це не моє Я». Він вважає почуття таким: «Це не моє. Я не такий. Це не моє Я». Він вважає сприйняття таким: «Це не моє. Я не такий. Це не моє Я». Він вважає формації такими: «Це не моє. Я не такий. Це не моє Я». Він вважає видиме, чутне, відчутне, пізнаване, зустрінуте, шукане, обмірковане свідомістю таким: »Це не моє. Я не такий. Це не моє Я». І цю позицію для поглядів - «Те, що є світом, - є моїм Я. Після смерті я буду постійним, незмінним, вічним, не схильним до змін. Я перебуватиму так протягом вічності» - він теж вважає такою: »Це не моє, я не такий, це не моє Я.

Оскільки вона вважає все це таким, вона не хвилюється про те, чого не існує.

Коли було сказано так, один монах звернувся до Благословенного: - Шановний, чи може бути хвилювання про те, чого не існує зовні?

  • Може, монах, - сказав Благословенний. - Ось, монах, якась людина думає так: «Ох, у мене це було! Ох, у мене більше цього немає! Ох, нехай у мене воно буде! Ох, я не отримую цього!» Вона сумує, горює, ридає, б’є себе в груди, стає збожеволілою. Ось яким чином може бути хвилювання про те, чого не існує зовні.

  • Але, шановний, чи може не бути хвилювання про те, чого не існує зовні?

  • Може, монах, - сказав Благословенний. - Ось, монах, якась людина не думає так: Ох, у мене це було! Ох, у мене більше цього немає! Ох, нехай у мене воно буде! Ох, я не отримую цього!» І тоді вона не засмучується, не горює, не ридає, не б’є себе в груди, не стає збожеволілою. Ось яким чином може не бути хвилювання про те, чого не існує зовні.

  • Але, шановний, чи може бути хвилювання про те, чого не існує внутрішньо?

  • Може, монах, - сказав Благословенний. - Ось, монах, якась людина має такий погляд: «Те, що є світом - є [моїм] Я. Після смерті я буду постійним, незмінним, вічним, не схильним до змін. Я перебуватиму так протягом вічності». І він чує, як Татгагата або учень Татгагати навчають Дгамми заради знищення всіх позицій [для поглядів], [всіх] рішучостей, одержимостей, прихильностей, прихованих схильностей заради заспокоєння всіх формацій, заради залишення всіх прихильностей, заради знищення спраги, заради безпристрасності, припинення, ніббани. Він думає так: «Так виходить, що я буду знищений! Так виходить, що я зникну! Так виходить, що я перестану існувати!» Він засмучується, горює, ридає, б’є себе в груди, стає збожеволілим. Ось яким чином може бути хвилювання про те, чого не існує внутрішньо.

«- Але, шановний, чи може не бути хвилювання про те, чого не існує внутрішньо?

  • Може, монах, - сказав Благословенний. - Ось, ченець, якась людина не має погляду: Те, що є світом - є [моїм] Я. Після смерті я буду постійним, незмінним, вічним, не схильним до змін. Я перебуватиму так протягом вічності». І вона чує, як Татгагата або учень Татгагати навчають Дгамми заради знищення всіх позицій [для поглядів], [всіх] рішучостей, одержимостей, прихильностей, прихованих схильностей заради заспокоєння всіх формацій, заради залишення всіх прихильностей, заради знищення жаги, заради безпристрасності, припинення, ніббани. Він не думає так: «Так виходить, що я буду знищений! Так виходить, що я зникну! Так виходить, що я перестану існувати!» Вона не засмучується, не горює, не ридає, не б’є себе в груди, не стає збожеволілою. Ось яким чином може не бути хвилювання про те, чого не існує внутрішньо.

Ченці, було б добре знайти таке набуття, яке було б постійним, незмінним, вічним, не схильним до змін і могло б тривати стільки, скільки триває вічність. Але чи бачите ви якесь подібне набуття, ченці?

  • Ні, шановний.

  • Добре, ченці! Я теж не бачу якогось набуття, яке було б постійним, незмінним, вічним, не схильним до змін і могло б тривати стільки, скільки триває вічність.

Ченці, було б добре причепитися до такої доктрини про Я, яка не породжувала б смутку, стогону, болю, горя і відчаю в тому, хто чіпляється до неї. Але чи бачите ви якусь подібну доктрину про Я?

  • Ні, шановний.

  • Добре, ченці! Я теж не бачу будь-якої доктрини про Я, яка не породжувала б печалі, стогони, болю, горя і відчаю в тому, хто чіпляється до неї…

Ченці, було б добре роздобути як підтримку такий погляд, який не породжував би смутку, стогону, болю, горя і відчаю в тому, хто роздобуває його як підтримку. Але чи бачите ви якусь подібну підтримку поглядів, ченці?

  • Ні, шановний.

  • Добре, ченці! Я теж не бачу будь-якої підтримки поглядів, яка не породжувала б печалі, стогони, болю, горя і відчаю в тому, хто дістає її як підтримку.

Ченці, коли є Я, чи є у мене [в цьому випадку] те, що належить [моєму] Я?

  • Так, Високоповажний.

  • Або, коли є те, що належить [моєму] Я, чи є [в цьому випадку] у мене [моє] Я?

  • Так, шановний.

  • Ченці, оскільки Я і «те, що належить Я» не осягаються як реальне і дійсне, то чи не є тоді дурним вченням позиція для поглядів: «Те, що є світом - є [моїм] Я. Після смерті я буду постійним, незмінним, вічним, не схильним до змін. Я буду».

  • Як може бути інакше, шановний? Поза сумнівами, це цілком і абсолютно дурне вчення.

  • Як ви думаєте, ченці? Матеріальна форма постійна чи непостійна?

  • Непостійна, шановний.

  • А те, що непостійне, є стражданням чи щастям?

  • Стражданням, шановний.

  • І чи личить вважати непостійне, [таке, що є] стражданням, схильне до змін таким: «Це моє. Я такий. Це моє Я»?

  • Ні, шановний.

«- Як ви думаєте, ченці? Почуття постійне чи непостійне? Сприйняття постійне чи непостійне? Формації постійні чи непостійні? Свідомість постійна чи непостійна?

  • Непостійно, шановний.

  • А те, що непостійно, є стражданням чи щастям?

  • Стражданням, шановний.

  • І чи личить вважати непостійне, [таке, що є] стражданням, схильне до змін таким: «Це моє. Я такий. Це моє Я»?

  • Ні, шановний.

  • Тому, ченці, будь-яку матеріальну форму - минулу, майбутню чи теперішню; внутрішню чи зовнішню; грубу чи витончену; посередню чи чудову; далеку чи близьку - будь-яку матеріальну форму слід бачити правильною мудрістю відповідно до дійсності так: «Це не моє. Я не такий. Це не моє Я». Будь-яке почуття… Будь-яке сприйняття… Будь-які формації… Будь-яка свідомість - минула, майбутня чи теперішня; внутрішня чи зовнішня; груба чи витончена; посередня чи чудова; далека чи близька - всяку свідомість треба бачити правильною мудрістю відповідно до дійсності так: «Це не моє. Я не такий. Це не моє Я».

Бачачи так, ченці, добре навчений благородний учень втрачає зачарованість матеріальною формою, відчуттям, сприйняттям, формаціями, сонанням. Втративши зачарованість, він стає безпристрасним. Через безпристрасність [його розум] звільнений. Коли він звільнений, приходить знання: «Він звільнений».

Вона розуміє: «Народження знищено, святе життя прожито, зроблено те, що слід було зробити, не буде більше появи в будь-якому стані існування».

Такий, ченці, той чернець, поперечина якого скинута, чий рів наповнений, колону вирвано, у кого немає засува, - Шляхетний із приспущеним прапором, зі скинутим вантажем, неоплутаний.

І яким чином монах є тим, чия поперечина скинута? Ось, чернець відкинув незнання, зрубав під корінь, зробив подібним до обрубка пальми, поклав йому кінець, так що воно більше не зможе виникнути в майбутньому. Ось яким чином монах є тим, чия поперечина скинута.

І яким чином монах є тим, чий рів наповнений? Ось монах відкинув круговерть народжень, що призводить до нового існування, зрубав під корінь, зробив подібною до обрубка пальми, поклав їй край, так що вона більше не зможе виникнути в майбутньому. Ось яким чином монах є тим, чий рів наповнений.

І яким чином монах є тим, чия колона вирвана? Ось монах відкинув спрагу, зрубав під корінь, зробив подібною до обрубка пальми, поклав їй кінець, так що вона більше не зможе виникнути в майбутньому. Ось яким чином монах є тим, чия колона вирвана.

І яким чином монах є тим, чий засув висунуто? Ось монах відкинув п’ять нижчих кайданів, зрубав під корінь, зробив подібними до обрубка пальми, поклав їм кінець, так що вони більше не зможуть виникнути в майбутньому. Ось яким чином монах є тим, чий засув висунуто. І яким чином монах є Шляхетним із приспущеним прапором, зі скинутим вантажем, неоплутаним? Ось монах відкинув зарозумілість «я є», зрубав під корінь, зробив подібним до обрубка пальми, поклав йому кінець, так що воно більше не зможе виникнути в майбутньому. Ось яким чином монах є Шляхетним із приспущеним прапором, зі скинутим вантажем, неоплутаним.

Ченці, коли боги разом з Індрою, Брахмою і Паджапаті шукають ченця, чий розум таким чином звільнився, вони не можуть знайти [будь-що, на підставі чого могли б сказати]: «Свідомість Татхагати підтримується цим». І чому? Тому що Татхагату, я кажу вам, не можна відстежити навіть тут і зараз.

Коли я кажу так, ченці, коли так проголошую, мене хибно, помилково, неправдиво, безпідставно витлумачують деякі жерці й пустельники, [які кажуть так]: «Пустельник Готама збиває зі шляху. Він вчить анігіляції, знищення, винищення існуючої істоти». Але я не такий, я не проголошую так, тому мене хибно, неправдиво, безпідставно витлумачують деякі жерці й пустельники [які кажуть так]: «Пустельник Готама збиває зі шляху. Він вчить анігіляції, знищенню, винищенню існуючої істоти «Як колись, так і зараз, ченці, я навчаю стражданню і припиненню страждання. І якщо інші ображають, лають, лають, мучать Татгагату за це, він не відчуває ні роздратування, ні гіркоти, ні зневіри з цього приводу.

І якщо інші вихваляють, поважають, шанують і шанують Татхагату за це, то він не відчуває ні радості, ні щастя, ні радості з цього приводу. І якщо інші вихваляють, поважають, шанують і шанують Татхагату за це, то з цього приводу він думає так: «Вони висловлюють мені таку прислугу щодо того, що вже було повністю зрозуміло».

Тому, ченці, якщо інші ображають, лають, сварять, лають, мучать вас, з цього приводу вам також не слід відчувати ні роздратування, ні гіркоти, ні зневіри. І якщо інші вихваляють, поважають, шанують і шанують вас, з цього приводу вам слід думати так: «Вони висловлюють нам таку прихильність по відношенню до того, що вже було повністю зрозуміло».

Тому, ченці, те, що не є вашим, - відпустіть це. Коли ви відпустили, це призведе до вашого благополуччя і щастя на довгий час.

І що не є вашим? Матеріальна форма не є вашою - відпустіть її. Коли ви відпустили її, це призведе до вашого благополуччя і щастя на довгий час.

Почуття… Коли ви відпустили його, це призведе до вашого благополуччя і щастя на довгий час. Сприйняття … Коли ви відпустили його, це призведе до вашого благополуччя і щастя на довгий час. Формації… Коли ви відпустили їх, це призведе до вашого благополуччя і щастя на довгий час. Свідомість не є вашою - відпустіть її. Коли ви відпустили її, це призведе до вашого благополуччя і щастя на довгий час.

Як ви думаєте, ченці? Якби люди збирали, або спалювали, або робили що забажають із цими травою, гілками, хмизом і листям у цьому гаю Джети, чи могли б ви подумати так: «Це нас ці люди збирають, спалюють, роблять що забажають!»?

  • Ні, шановний. І чому? Тому що все це не є нашим Я і не є тим, що належить нашому Я.

  • Точно так само, ченці, все те, що не є вашим, - відпустіть це. Коли ви відпустили, це призведе до вашого благополуччя і щастя на довгий час. І що не є вашим? Матеріальна форма … Почуття … Сприйняття … Формації … Свідомість не є вашою - відпустіть її. Коли ви відпустили її, це призведе до вашого благополуччя і щастя на довгий час.

Ченці, Дхамма добре проголошена мною - вона чиста, відкрита, очевидна, цілісна, не зшита [абияк] з клаптів. І в цій добре проголошеній мною Дгаммі - чистій, відкритій, очевидній, цілісній і не зшитій з клаптиків - немає [в майбутньому] круговерті для прояву у випадку з тими ченцями, які є арахантами, чиї плями знищено, хто прожив святе життя, зробив те, що потрібно було зробити, скинув важкий тягар, досягнув своєї мети, знищив пута існування, повністю звільнився за допомогою остаточного знання.

Ченці, Дхамма добре проголошена мною - вона чиста, відкрита, очевидна, цільна, не зшита [абияк] з клаптів. У цій добре проголошеній мною Дгаммі - чистій, відкритій, очевидній, цілісній і не зшитій з клаптів - ченці, які відкинули п’ять нижчих кайданів, - усі вони виникнуть спонтанно [у світах Чистих обителей] і там досягнуть остаточної ніббани, ніколи більше не повертаючись із того світу [в цей].

Ченці, Дхамма добре проголошена мною - вона чиста, відкрита, очевидна, цільна, не зшита [абияк] з клаптів. У цій добре проголошеній мною Дгаммі - чистій, відкритій, очевидній, цілісній і не зшитій з клаптів - ченці, які відкинули троє нижчих кайданів і ослабили спрагу, злобу, оману, - всі вони одного разу-повертаються; повернувшись один раз у цей світ, вони покладуть кінець стражданням.

Ченці, Дхамма добре проголошена мною - вона чиста, відкрита, очевидна, цільна, не зшита [абияк] з клаптів. У цій добре проголошеній мною Дгаммі - чистій, відкритій, очевидній, цілісній і не зшитій з клаптів - ченці, які відкинули троє нижчих кайданів, - всі вони вступили в потік, не схильні до загибелі, пов’язані [зі звільненням], прямують до просвітлення.

Ченці, Дхамма добре проголошена мною - вона чиста, відкрита, очевидна, цілісна, не зшита [абияк] з клаптів. У цій добре проголошеній мною Дгаммі - чистій, відкритій, очевидній, цілісній і не зшитій із клаптів - ченці, які є тими, що йдуть за-рахунок-Дхамми, чи тими, хто йде за-рахунок-віри, - усі вони прямують до просвітління…

Ченці, Дхамма добре проголошена мною - вона чиста, відкрита, очевидна, цільна, не зшита [абияк] з клаптів. У цій добре проголошеній мною Дгаммі - чистій, відкритій, очевидній, цілісній і не зшитій з клаптиків - ті, у кого є достатня віра в мене, достатня любов до мене, - всі вони прямують у небесні світи.

Так сказав Благословенний. Ченці були задоволені й захопилися словами Благословенного.