Тимчасовість
Так я чув. Одного разу Будда перебував поблизу Саваттхі, у Гаї Джети, монастирі Anāthapiṇḍika. Тоді, пізно ввечері, шановний Ананда вийшов із усамітнення та підійшов до Будди.
Він вклонився, сів збоку й сказав йому: «Це неймовірно, пане, це дивовижно! Як коротко жила мати Благословенного!
Через сім днів після народження Благословенного його мати померла і переродилася серед юрби радісних богів».
«Це так, Анандo! Адже матері істот, які прагнуть пробудження, живуть недовго.
Через сім днів після народження істот, які прагнуть пробудження, їхні матері помирають і перероджуються у світі радісних богів».
Тоді, усвідомивши це, Будда висловив таке щире почуття:
«Чи то народжені, чи то ті, що мають народитися, всі відходять, залишаючи тіло.
Умілі, усвідомлюючи марність, старанно практикують духовне життя».